Картки для продажу (частина 1)
27 червня 2008 - Jakob Jungels
У процесі розробки більшості наших ігор ми створюємо матеріали, які, з різних причин, ніколи не виходять у світ. Іноді у нас не вистачає часу завершити роботу над ними, іноді ми використовуємо їх лише як експеримент під час тестинга, а іноді вони просто виявляються «не в тему» нашій роботі. Не скажу нічого, крім того, що у нас є трохи досить цікавих речей, які ніколи не дійшли б до фанатів. Я тішуся з того, що цей блог дав нам унікальну можливість ділитися з вами невикористаними начерками.
Переклад тексту на картках:
Команда дизайнерів TF2 створила набір карток для продажу в кібер-кафе. Ми знайшли це невдалою ідеєю, тому що ми ніколи не змогли б друкувати їх пачками, щоб підкреслити, як багато часу ми в них вклали, і як ми пишаємося тим, що вони стали фінальною частиною дизайну. Ці чотири - приклад, ми плануємо викласти і решта з часом.
Підривник:
Незношувана характер, непереборна тяга до вибухових речовин, і маніакальний план знищення Лохнеське чудовиська. У шестирічному віці знайшов прийомних батьків. Які, відразу повернули його назад в закриту школу-інтернат для сиріт недалеко від Уллапула на Шотландських висотах. Така сумна історія вивчення хлопчиком підривної ремесла. Але ж вдачу і кількість очей ролі не показник, чи не так?
Інженер:
Цей люб'язний, тихий, добрий друг родом із крихітного містечка бджолярів десь у Техасі цінує три речі: хороше барбекю, великі стовбури і вищу освіту. Вроджена цікавість, десять років як різноробочого на бурових в східному Техасі і одинадцять важкого вивчення PhDs - навчили його розробляти, будувати і ремонтувати різні смертоносні штуковини.
Команда дизайнерів TF2 створила набір карток для продажу в кібер-кафе. Ми знайшли це невдалою ідеєю, тому що ми ніколи не змогли б друкувати їх пачками, щоб підкреслити, як багато часу ми в них вклали, і як ми пишаємося тим, що вони стали фінальною частиною дизайну. Ці чотири - приклад, ми плануємо викласти і решта з часом.
Підривник:
Незношувана характер, непереборна тяга до вибухових речовин, і маніакальний план знищення Лохнеське чудовиська. У шестирічному віці знайшов прийомних батьків. Які, відразу повернули його назад в закриту школу-інтернат для сиріт недалеко від Уллапула на Шотландських висотах. Така сумна історія вивчення хлопчиком підривної ремесла. Але ж вдачу і кількість очей ролі не показник, чи не так?
Інженер:
Цей люб'язний, тихий, добрий друг родом із крихітного містечка бджолярів десь у Техасі цінує три речі: хороше барбекю, великі стовбури і вищу освіту. Вроджена цікавість, десять років як різноробочого на бурових в східному Техасі і одинадцять важкого вивчення PhDs - навчили його розробляти, будувати і ремонтувати різні смертоносні штуковини.
